Світлана Котенко, співзасновник сервісу доставки здорового харчування FOODEX, коуч зі зниження ваги, біохакер, запрошує до розмови гостя, який досяг у житті крутих результатів. Цього разу у проєкті «Стиль життя успішної людини» про секрети досягнення успіху розповів Дмитро Стрижов, СЕО, засновник та член Advisory Board холдингу охоронних підприємств ««Sheriff», український IRONMAN.
Дмитро побудував бізнес в Україні, пройшов шлях від зайвої ваги до крутих результатів у спорті. У нього щаслива родина і троє дітей. Його компанія є лідером у сфері служб безпеки на українському ринку. Понад 23 000 об’єктів під захистом «Sheriff».
Світлана Котенко: Дмитре, що для вас успіх? Як ви ставилися до успіху раніше і що для вас успіх зараз?
Дмитро Стрижов: Років 15,20, 25 тому це була персоналістична історія. Мене цікавив мій успіх: швидше, більше, якісніше. Зараз мене більше цікавлять успіхи моїх дітей, команди, з якою я працюю, того світу, що мене оточує. Навіть успіхи української «Дії» мене дуже надихають. Це те, що навколо мені й робить життя кращим. Ми рік працювали та запустили мобільний додаток «Sheriff – SOS». Я від нього отримую масу задоволення. Це була важка командна робота. І зараз я радію нашому спільному успіху.
Світлана Котенко: Від персонального “я успішний”, ви перейшли на рівень, коли важливі успіхи дітей та команди. Розкажіть про застосунок «Sheriff» SOS». Окрім того, що Sheriff надає послугу охорони будинку, підприємства, можна ще скористатися додатком, коли тобі персонально загрожують.
Дмитро Стрижов: Коли загрожують, вже запізно качати додаток. Це як виклик таксі – коли воно потрібно, викликаєте. Так само з викликом охорони: ви завантажуєте додаток «Мій Sheriff», встановлюєте той тариф, який вам цікавий на послуги «Sheriff SOS», і викликаєте групу реагування, коли це потрібно. Є цікавий момент: сімейна підписка для тих, у кого є неповнолітні діти. Батьки, які встановлюють для себе цей сервіс, можуть надавати доступ членам родини, до шести людей: дітям, своїм батькам. Якщо в них є потреба скористатися допомогою, або щоб їх супроводили, коли їм лячно, або є операції з готівкою. Будь-хто з членів сім’ї може викликати «Sheriff».
Світлана Котенко: В Україні створюють круті речі, а ми, українці, часто не знаємо про них! Ви точно про те, щоб досягати цілей, конкретного результату. Яка ваша секретна формула, як досягти результату? Як досягти цілей?
Дмитро Стрижов: Вона дуже легка: мрія, ціль, реалізація, дисципліна виконання. Спочатку ти мрієш, визначаєш, що ти хочеш у житті, в різних сферах. Далі ставиш цілі. І далі наступає реалізація, вона ж — дисципліна виконання. Важливу роль грає команда, я називаю їх команда спецназ. В принципі, все.
Всі мої мрії здійснилися, якісь раніше, якісь пізніше. Зараз є інші мрії. Мені подобається книга Шимона Переса «Дрібних мрій не буває». Люди робили шалені речі — починаючи від створення держави, а далі — запуск авіапромисловості, створення ядерної енергетики. З нуля! І там цикл: чотири-шість років. Я на собі перевірив: цикл будь-якої мрії чотири-шість років. Якщо це твоя мрія. Коли ти чітко знаєш свої мрії, і далі поставив цілі, ти не береш на себе зайвого. І отримуєш задоволення від того, чим займаєшся.
.png)
Світлана Котенко: Як у вас відбувається процес мрії? Їдете у відпустку? П’єте чай чи каву?
Дмитро Стрижов: Мріють всі. Ти сідаєш і задаєш собі питання. Почнемо зі здоров’я. Скільки я хочу прожити? Умовно, сто років плюс. Зафіксував. Що я хочу досягнути в бізнесі? Бути як Безос, як Стів Джобс? Або просто надавати якісний сервіс і від того кайфувати. Занотував, що ти хочеш. В бізнес-літературі це визначають так: уявіть, що ви померли, зібрались колеги, друзі, товариші по хобі, щось про вас розповідають. Що б ви хотіли почути про себе? Що про вас скажуть діти, дружина або чоловік, друзі, колеги, товариші по хобі? Який слід ти залишиш? Фактично, це про мрії. Як би ти хотів, щоб ти виглядав, коли закінчиться твій шлях? Цілі, це теж легко, люди їх нормально ставлять: відсьогодні перестаю палити, вчасно лягаю спати, займаюсь спортом. А от на реалізації, на дисципліні виконання, на жаль, сиплються.
Світлана Котенко: Як на дисципліні виконання не посипатись?
Дмитро Стрижов: Самодисципліна. Ще складніше, коли командна робота. Треба закохати у мрію всю команду. Щоб ціль розділила вся команда. І до цілі дисципліновано рухалась. Це вже мегарівень. Чому люди сиплються на дисципліні виконання? Важко сказати. Невіра в себе, неможливість сконцентруватися на головному. Що мені допомагає — чітке розуміння того, чого я хочу.
Я дуже щаслива людина, мене все влаштовує, крім війни. На яку я, на жаль, не можу вплинути. Тут стоїчний принцип: якщо не можеш вплинути – прийми, як є, якщо можеш вплинути – зміни, і дай тобі Боже мудрості, щоб відрізнити одне від іншого. Ми можемо впливати на війну нашою працею, сплаченими податками, ресурсами, донатами. Навіть віра впливає. Я займаюсь тим, чим хочу. Це найбільша радість в житті. Коли ти знаєш, чого ти хочеш, і займаєшся цим. Шлях буває різний. Це дисциплінована праця. Ти озираєшся і розумієш – крутий шлях ти пройшов.
Світлана Котенко: Перенесімось в ту точку, коли ви були незадоволені власним життям. Ви колись ділилися, що у вас була зайва вага. Коли дивишся на вас зараз, не віриться. Що тригернуло вас змінити фізичний стан здоров’я? Коли була максимальна вага?
Дмитро Стрижов: Я важив у 2008 році 102 кілограми 300 грамів при зрості 173 сантиметри. Зайвої ваги було майже 30 кілограмів. Тригернуло декілька моментів. Погано почувався, підіймався тиск до 150, через перетискання нервів віднімалась то права, то ліва нога. Народилася донька. Дітям некомфортно, коли батьки не дуже виглядають. Я розумів, що треба приводити себе в порядок.
«Sheriff» був зареєстрований у 2003 році. З 2003 по 2008 роки я присвятив себе «Sheriff». Працював як віл. Я нічому не приділяв уваги, окрім бізнесу. Мені здавалося, що така модель найбільш правильна. Але життя це не тільки бізнес. Це люди навколо, твоя родина, твій саморозвиток. Прийшло розуміння, що я п’ять років займався не тим. З 2008 року почався зворотній відлік. Кожного року я втрачав по шість кілограмів. Дійшов до певного рівня і прийняв рішення, що братиму участь в “Ironman”.
Не можна зациклюватись на чомусь одному. Мегакруті люди — ті, які встигають у всіх сферах життєдіяльності: і саморозвиваються, і роботою займаються, і родина їх бачить, і виховують класних дітей. У 2013 році я пробіг перший свій напівмарафон, один з перших у Києві. Проводили його разом з «Аdidas». За дві години шість хвилин я його пробіг. Зараз пробігаю за 1 1 годину 29 хвилин. Прийшло розуміння, що таке додаткова мотивація: радість досягнення, радість процесу. У 2014 році я почав підготовку до “Ironman”. Я до цього не їздив на шосейному велосипеді, не вмів правильно плавати. Міг тільки бігати. Освоїв два види спорту та у 2016 був перший “Ironman”. У 2018 я вже брав участь у чемпіонаті світу. У 2019 році став віцечемпіоном світу серед СЕО – крупних світових компаній.
Світлана Котенко: Це дійсно круто. Між зайвою вагою та “Ironman” — провалля. Ви реальний приклад, як можна втілити мрію. Як це вписати в режим життя підприємця?
Дмитро Стрижов: Кожен з нас знайде час на те, що йому дійсно потрібно. Наше життя – це розстановка пріоритетів. Людина займається тим, чим для неї важливо займатись. Поки нема усвідомлення, час втрачається в нікуди. Коли я приходжу на день народження, я часто питаю: «Що тобі за минулий рік принесло радість і задоволення?» Людям буває важко відповісти. Також питаю: «Що ти зробив такого за пів року, що можеш в актив покласти?».
Ти о шостій встаєш, о 6.30 починаєш тренування. О 7.30 ти вже вільний. Прийняв душ, поснідав, в 9.00 на роботі. Люди, які мене оточували, команда, перший рік, поки не почав їздити на збори та змагання, навіть не знали, що я готуюсь до “Ironman”. Я не підсвічував цю історію глобально. Це ніяк негативно не впливало на інші сфери життєдіяльності. Я розумів, що на вихідних тренування будуть дві – три години, — попередив дружину. Чи підтримає вона мене? Чи складе мені компанію. Я біг двогодинний крос, а дружина їхала поряд на вело. І ми чудово проводили час разом, спілкувалися. Два в одному. Після спільних тренувань дружина пробігла марафон.
.png)
Світлана Котенко: Для більшості підприємців “Ironman” — жорстка підготовка. Чи варто боятися участі? Кому варто брати участь, а кому ні?
Дмитро Стрижов: Перше, що я пораджу – пройти контроль серця на ішемічну хворобу. Щоб не вмерти під час тренування. Часом ми бачимо дітей, які вмирають від фізкультури в школі. Не від навантажень, а, тому що вроджена і не діагностована вчасно хвороба серця. “Ironman” за пів року може бути важким навантаженням. Та якщо до цього підходити, як до творчого процесу, отримувати насолоду від знайомств з людьми, від пізнання себе, то це не шкодить здоров’ю. В Америці понад шість тисяч людей у віці 60 плюс стартують в “Ironman”.
Якби це було небезпечно, страхова компанія би забороняла. У марафонах по 50 тисяч учасників виходять на старт. Правильний біг лише надає сил. Коли починаєш готуватися під результат, це може викликати виснаження. І бізнесу це може заважати. Після важких тренувань думки стають не такі гострі й швидкі. Тому важкі тренування я роблю по суботах, коли нема важливих зустрічей чи нарад.
Світлана Котенко: Ви розповідали, що в “Ironman” змагалися з учасником, якому було 85 чи 86 років.
Дмитро Стрижов: 87, японець. Він був найстаршим учасником у 2018 році. В Японії спека. Там понад 30 градусів температура повітря. А найбільше прибиває вологість повітря, понад 90 відсотків. Ти навіть виходиш з готелю, пішки йдеш, і вже мокрий, дихати важко. Цей дідусь нормально за 17 годин вклався. Цікаво те, що за рік до того він не вклався в цей термін. І йому не дали медаль фінішера. Він наступного року повернувся і зробив це. Він мене дуже надихнув своїм прикладом. “Ironman” — це про процес: насолоджуватися зовнішнім світом, спілкуватися з людьми.
Світлана Котенко: У 40 життя не закінчується!
Дмитро Стрижов: Це навіть не екватор!
Світлана Котенко: Який зараз ваш режим дня? Як починається ранок? Що допомагає бути в гарній фізичній та ментальній формі?
Дмитро Стрижов: Я ніколи не прокидаюсь по будильнику. Тільки внутрішній будильник. За виключенням, якщо у мене авіарейс, якась поїздка, люди чекають… Природа дала нам можливість відновлення через сон. Я намагаюсь лягати не пізніше 22.00. І прокидатися, коли прокинуся. Якщо я прокинувся о 6.00, і хочу розпочати тренування о сьомій, у мене є годинка. Прокинувся о 6.20 – сорок хвилин читаю. Якщо був важкий попередній день, прокинувся о сьомій, не читаю.
В цей час голова максимально свіжа. З 7.00 до 8.00 тренуюсь. Або фізичне навантаження, або бігове тренування, або велотренування на тренажері. Коли ти позаймався, коли почитав, запустив мозок, ти генеруєш велику кількість думок. Якщо телефон поряд, тут же голосовими записую, щоб не забути. Після 8.00 сніданок. Після 9.00. починається стандартний день.
Світлана Котенко: Спорт кожного дня?
Дмитро Стрижов: Так, у мене спорт кожного дня. Виходить шість разів на тиждень, один день все-таки вилітає, як правило. Але я намагаюся тренуватися кожного дня, з різноплановими навантаженнями. Це може бути розтяжка, біг, кінезіологія. З початку війни я принципово перестав готуватися до змагань, тому що ресурс потрібен на інше. Хоча в цьому році поставив собі за мету марафон в Чікаго пробігти швидше, ніж за три години. Ось-ось почнеться серйозний тренувальний графік. 21 квітня буду бігти в Лондоні марафон. Це для задоволення, подивитися на Лондон. Щоб пробігти марафон, треба не менше чотирьох разів на тиждень виходити зранку і бігати. Що я й роблю.
Світлана Котенко: Ви тренуєтесь сам чи з тренером?
Дмитро Стрижов: Якщо підготовка — з тренером. Якщо немає підготовки — сам.
.png)
Світлана Котенко: Отже: сон, спорт, прокидаєтесь сам без будильника. Як щодо харчування?
Дмитро Стрижов: Їм майже все. Намагаюсь після обіду себе стримувати щодо солодкого. Бо це моментально впливає на вагу. Щоб не росла вага, треба прибрати спиртне у другій половині дня. Хочеш випити – пий зранку. Тому що після обіду змінюється метаболізм і все йде на жири.
У 2019 році хотів виграти в Ніцці. Я працював зі спортивним дієтологом, вийшов на старт у вазі 73 кілограми. Було харчування по грамах, порція, назвах. Я став чемпіоном світу. Це важка праця. Після цього глобальних спортивних цілей не було, тому дозволяю собі їсти, що мені хочеться. Але не переїдаю. Мінімізація солодкого після обіду, мінімізація алкоголю після обіду. Кожного разу, коли ти випив навіть келих вина, якість сну погіршується. І ти до кінця не відновився. Знімання стресу алкоголем — точно не ок. Психологічно, може, так, а фізично — ні. Споживання алкоголю шкодить сну. А сон це найбільше впливає на наше відновлення.
Світлана Котенко: Мені важко себе вкласти ввечері й встати зранку. А треба. Сон – безкоштовні ліки для організму, без зусиль. Дуже важко змінити стиль життя. Спочатку підприємці багато працюють, хаотично харчуються, у 40 навалюється купа хвороб. Дівчата звичні на дієті посидіти, а для чоловіків ЗСЖ – це складно. Які прості кроки варто робити? Щоб бути здоровим?
Дмитро Стрижов: Дисципліна виконання. Всі розуміють, що паління шкодить. Напиватися перед сном шкодить сну. Всі знають ці базові речі. Ти повинен визначитись, що для тебе цінно, яке життя ти хочеш прожити, як швидко ти хочеш померти. Якщо це не має жодного значення, тоді гуляй на всі. Якщо в тебе є зобов’язання — перед дітьми, перед собою, перед оточенням, — змінюєш своє відношення. Достатньо зранку кожного дня приділити від 10 до 40 хвилин елементарному фізичному навантаженню. Зробіть десять вправ на прес, поприсідайте, пробіжіть десять кіл. У вас вже метаболізм запущений. Готовий з посмішкою зустрічати день. Але чомусь же більшість цього не робить. Хоча можна ці вправи й вдома виконати.
Я собі заношу в календар те, що планую зробити обов’язково. Життя та успіх — це про дисципліну виконання. Дисципліну маленьких кроків. Порядок б’є клас, кажуть про німецьку збірну по футболу. Я вважаю, що банальна дисципліна і маленькі кроки кожного дня до своєї мети роблять неймовірне. Якщо за рік ти зробиш 365 маленьких кроків, ти подолаєш величезну відстань. Кожна людина повинна визначитися, що для неї має сенс, що для неї важливо.
Світлана Котенко: Робите чекапи?
Дмитро Стрижов:Так, раз на рік повний чекап організму, УЗІ внутрішніх органів, УЗІ серця, судин, розгорнутий аналіз крові. Певні процедури потрібно чоловікам робити обов’язково. Завдяки цьому ти знаєш свої слабкі місця. Профілактуєш їх і не дозволяєш слабким місцям стати ще слабшими. Ти розумієш, що в тебе “ок”, а над чим потрібно працювати.
.png)
Світлана Котенко: Дякую, що поділилися власним досвідом. Хочу перейти до питання відносин. Знаю про ваш авторський підхід — сімейні стратегічні сесії. У бізнесі це підприємцям знайомо. А в чому суть в родині?
Дмитро Стрижов: Прочитав багато розумних книжок, історичних. Там постійно конфлікти серед родичів, боротьба за владу. А що в сучасному світі? Є велика кількість розлучень, особливо після того, як діти виросли. Був спільний проєкт —діти. А що потім? І далі люди або живуть за звичкою, або розлучаються. І в кожного своє життя. Спало на думку, що це через те, що сім’я не сприймалася як команда. Якщо спільні цілі, спільні мрії є, — ви будете йти до них хоч сто років. Ви будете змінюватись, але будете разом йти. Я прочитав про колишнього прем’єра Норвегії: у 91 рік він захворів і вони разом з дружиною прийняли рішення закінчити життя за допомогою евтаназії. Найвищий, мабуть, рівень. Не разом піти з життя, а прожити разом щасливо.
Щасливе життя може бути тільки тоді, коли тобі цікаво з твоїм партнером жити, розмовляти, чогось досягати.
Коли ми зустрічаємося з друзями, ми можемо ні про що розмовляти годинами. А якщо з однокласниками, з якими давно не спілкувався— одне-два-три питання і все. Так само в родині: якщо вам цікаво разом, все буде “ок”. Всі психологічні аспекти можна подолати, якщо ти на березі все проговорюєш. А берег – це не той момент, коли ти одружуєшся, а кожен рік, коли ти підбиваєш підсумки попереднього року. Ти працюєш над собою. І кожен член сім’ї працює над собою, щоб бути кращим.
Світлана Котенко: Як технічно виглядає сімейно-стратегічна сесія? Сідаєте і кажете: “зараз буде”?
Дмитро Стрижов: За день до сесії важливо не навантажувати голову, мінімально користуватися гаджетами. Зробити детокс, — я це називаю. Погуляти, подихати повітрям, повечеряти. Якщо не вдома, це взагалі ідеально. На наступний день попрацювати, як ми в бізнесі працюємо. Пройтися по точках росту, задати питання: “Що я, як чоловік, можу робити краще, щоб зі мною було комфортніше”? І навпаки. Пройтися, які плани з дітьми, по бізнесу, по саморозвитку. Що для тебе важливо? Що приносить задоволення? Коли вигрузка відбулася, і кожен розуміє, за яку частину проєкту сім’я відповідає, знає спільні цілі, іноді ввечері можна конструктивно промовчати. Тому що обидві сторони знають, до якої мети вони йдуть.
Світлана Котенко: Ви про це книжку не плануєте написати?
Дмитро Стрижов: Може років за 20.
Світлана Котенко: Ви б чимало сімей врятували. У вас дуже цінний досвід. Ви могли б надати базову інструкцію сімейної стратегічної сесії.
Дуже багато підприємців так захоплені своїм бізнесом, що не вистачає часу на дітей. Якщо родина заможна, часто у дітей немає бажання чогось досягати. Як ви виховуєте своїх трьох дітей? Як вчите досягати успіху?
Дмитро Стрижов: Є й незаможні батьки з проблемними дітьми. Якщо немає довіри, нормального оточення навколо, — дитина може зв’язатись з поганими людьми. Як я виховую, щоб виросли успішними? Треба донести їм цінності — що добре, що погано. Через комунікацію з дітьми. І друге: мрії став, цілей досягай.
Визначайся, чим хочеш займатися. Спорт дає цілі, дисципліну. Всі троє дітей займаються спортом. По дітях домовились так: можеш займатися будь-яким спортом, який тобі подобається, але займатись потрібно. Старша донька Софія займалася дзюдо. Були танці, легка атлетика і плавання, а потім все-таки дзюдо. Син займається плаванням. Плаває швидше, ніж я. Йому 10 років.
Будь-яку справу треба доводити до проміжного завершення. А далі можеш змінити. Я давав «Форбс» інтерв’ю про це. Не зовсім тепличні умови мають бути в дітей. Виховувати трошки зі стресом. Їм треба виборювати своє право на щось. Вони адаптуються до стресу та навантажень. І стають зібрані й готові до життя.
Світлана Котенко: Отже, доводити до проміжного результату, а далі давати свободу вибору. Чи задаєте ви собі запитання, в чому сенс вашого життя? Чи знаходите відповідь?
Дмитро Стрижов: Років три тому задля саморозвитку я почав практикувати заняття філософією. Ми обговорюємо, що таке дружба, страх смерті, любов, навіть сенс життя. Для себе я розумію, що я хочу від життя, як будувати світ навколо себе максимально якісним. В принципі й місія «Sheriff», який я заснував — робити світ безпечнішим, а життя клієнтів без тривог. Це певна місія, яку ми виконуємо.
